Трофічна або гіпертонічна виразка Марторелла

У середині минулого століття іспанський лікар Фернандо Марторелла (Fernando Martorell Otzet) описав трофічну виразку нижніх кінцівок, яку назвав «гіпертонічна виразка Марторелла». Він вважав, що її виникнення пов’язанае із артеріальною гіпертензією. Крім цього, на думку лікаря, патофізіологія гіпертонічних виразок ґрунтується на порушенні кровообігу в шкірі.

Коли пацієнтові ставлять діагноз трофічна виразка, або виразка Марторелла, ‒ це точне визначення виду хвороби.

 

Виразка Марторелла

Місцезнаходження та поширення виразок Марторелла (гіпертонічних виразок) має свої особливості – найчастіше вони утворюються на передній, зовнішній або задній частині поверхні гомілок і стоп. Цією хворобою хворіють переважно жінки віком від 40 років. На початковій стадії розвитку спостерігаються неглибокі виразки, без видимої грануляції, незначні рани, місцями є ділянки некрозу дерми чорного кольору. Якщо вчасно не звернути увагу на ці ознаки та не проконсультуватися із лікарем, розмір виразок збільшиться, до них приєднається вторинна інфекція.

Виразка Марторелла на початку лікування
Виразка Марторелла на початку лікування
Синдром Марторелла на кінець лікування – загоєння виразки
Синдром Марторелла на кінець лікування – загоєння виразки

Однак гіпертонічну виразку серед інших видів виразок нижніх кінцівок найхарактерніше виокремлює інтенсивний больовий синдром: Цей біль спричиняє сильні страждання для пацієнта. Навіть незначна перев’язка перетвориється в болісну процедуру для пацієнта. Бувають випадки, коли больовий синдром не можуть зняти чи послабити навіть анальгетики сильної дії. За час своєї практики лікування виразки Марторелла мені зустрічалися пацієнти, що мали думки про самогубство, які виникали внаслідок тривалого й безперервного болю. Через цей біль хворі позбавлені нормального сну, у них розвиваються значні психо-неврологічні порушення.

Під час цієї хвороби спостерігаються й патофізіологічні зміни в судинах, які виявити можна під час дуплексного обстеження; це ж обстеження може показати, чи немає ураження магістральних артерій і вен. Діагноз виразки Марторелла підтверджується також мікроскопією біоптату (біопсії) шкіри й підшкірної клітковини, у якій виявляється гіаліноз стінок і ендотеліальна проліферація з повним зникненням просвіту судин.

Трофічна виразка Марторелла в «чистому» вигляді, як її описував іспанський лікар Фернандо Марторелла, зустрічається не так вже й часто. Хворі, крім артеріальної гіпертензії, можуть мати й супутню патологію – варикозне розширення вен, облітерувальний атеросклероз, цукровий діабет, надмірну вагу тощо. Якщо до виразки Марторелла додається ще й супутня патологія, діагностика та лікування артеріальних виразок стає ще важчою.

 

Процес лікування трофічної виразки Марторелла

Лікування гіпертонічної виразки надскладне завдання. Навіть найменший дотик до поверхні виразки під час перев’язки може спричинити хвориму не лише дискомфорт, а й нестерпні страждання. Усі ліки, мазі, які наносяться на поверхню виразки лише викликають різке збільшення болю. Залежно від стадії хвороби проводиться вибір препаратів, якими обробляється виразка. Іноді доводиться змінювати кілька десятків мазей, кремів, пудр для досягнення позитивного результату. Під час лікування виразки Марторелла, або синдрому Марторелла МКБ 10, необхідно проводити корекцію артеріального тиску.

Жінка віком 53 років. Інвалід ІІ групи. Виразка Марторелла. Артеріальний тиск – 3 000 мм рт.ст. Яскраво виражений больовий синдром.
Жінка віком 53 років. Інвалід ІІ групи. Виразка Марторелла. Артеріальний тиск – 3 000 мм рт.ст. Яскраво виражений больовий синдром.
Цілковите загоєння виразки. Зниження артеріального тиску до 1 800 мм рт.ст.
Цілковите загоєння виразки. Зниження артеріального тиску до 1 800 мм рт.ст.

Додаткові фото результатів лікування виразки Марторелла в нашій клініці ви можете подивитися тут.